08 вересня 2025, 11:01
Закон України №3606-IX «Про лобіювання»;
Закон України №3620-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання».
Прийняття цих документів є важливою умовою виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом та кроком до прозорої взаємодії бізнесу і влади.
Що передбачає закон про лобіювання
Верховна Рада ухвалила закон «Про лобіювання» 23 лютого 2024 року (законопроєкт №10337), Президент підписав його 12 березня 2024 року. Основні положення закону почали діяти з 1 вересня 2025 року.
Закон визначає:
правові рамки лобістської діяльності в Україні;
права та обов’язки суб’єктів лобіювання;
створення Реєстру прозорості при НАЗК;
обов’язок суб’єктів лобіювання подавати піврічні звіти;
моніторинг та контроль з боку НАЗК.
Суб’єктами лобіювання можуть бути:
фізичні особи з повною цивільною дієздатністю;
юридичні особи приватного права, зареєстровані в Україні;
іноземні юридичні особи, які мають представництво в Україні.
Лобіювання здійснюється на підставі договору з бенефіціаром - із зазначенням винагороди, умов та обсягу послуг.
Звітування до Реєстру прозорості
Суб’єкти лобіювання подають звіти двічі на рік:
до 31 липня - за перше півріччя;
до 31 січня - за друге півріччя.
У звіті обов’язково зазначаються:
дата, строк дії та вартість договорів;
суми коштів, отриманих і витрачених;
сфери лобіювання.
Хто не підпадає під закон
Дія закону не поширюється на:
діяльність громадських активістів та адвокаційні кампанії;
діяльність ЗМІ та політичних партій;
представництво інтересів України дипломатичними установами;
реалізацію програм міжнародної технічної допомоги.
Також не вважається лобіюванням реалізація права на мирні зібрання та участь у публічних консультаціях.
Відповідальність за порушення
Закон №3620-IX доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями.
Основні санкції:
незаконне здійснення лобіювання - штраф від 850 до 1700 грн;
порушення вимог до статусу суб’єкта лобіювання - штраф від 8500 до 17 000 грн;
несвоєчасне подання звіту до Реєстру прозорості - штраф 850–1700 грн;
порушення обмежень щодо предмета або джерел фінансування лобіювання - штраф 17 000–34 000 грн.
Окрім штрафів, суд може накласти адміністративне стягнення у вигляді заборони здійснювати лобіювання, про що вноситься запис до Реєстру прозорості.
Що потрібно знати бізнесу
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звертає увагу компаній на ключові практичні моменти:
обов’язкова реєстрація лобістської діяльності;
встановлення правил взаємодії з органами влади;
регулярне подання звітів;
ризик санкцій за недотримання правил.
Бізнесу рекомендують:
чітко визначити, які контакти з органами влади підпадають під визначення «лобіювання»;
перевірити наявність лобістських угод (прямих чи через консультантів);
за потреби консолідувати лобістську діяльність через бізнес-асоціації, щоб зменшити адміністративне навантаження.
Раніше лобіювання в Україні фактично відбувалося у «тіні» та створювало корупційні ризики. Тепер воно отримало чіткі правові рамки.
Завдяки створенню Реєстру прозорості та запровадженню системи звітності суспільство отримає більше контролю за впливом бізнесу та інших зацікавлених груп на ухвалення рішень. Це важливий крок України на шляху до європейської інтеграції та прозорої державної політики.
Підпишіться, щоб отримувати листи.