5 жовтня – всесвітній день боротьби з менінгітом: від небезпечних міфів до реальних дій

Найбільш часто захворюваність реєструється в осінньо-зимово-весняний період, з листопада по квітень. Цьому сприяють такі чинники, як коливання температури, переохолодження організму, обмежена кількість свіжих фруктів і овочів, недостатня вентиляція в приміщеннях з великою кількістю людей.

Менінгіт – це гостре запальне захворювання, яке уражає оболонки головного та спинного мозку. Воно може мати різну природу: бактеріальну, вірусну, грибкову чи паразитарну. Найнебезпечнішим є бактеріальний менінгіт, оскільки він розвивається стрімко, часто за кілька годин, і може призвести до тяжких ускладнень або навіть смерті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі фіксують сотні тисяч випадків менінгіту. Захворювання не знає кордонів, воно може виникати в будь-якій країні та вражати людей різного віку. Особливо  вразливими є діти до 5 років, підлітки, люди з ослабленим імунітетом та літні пацієнти.

Менінгіт небезпечний не лише високим ризиком смерті, а й тяжкими наслідками для тих, хто виживає: втрата слуху, проблеми із зором, епілептичні напади, когнітивні розлади. Саме тому своєчасна діагностика та лікування – критично важливі.

Менінгіт може бути викликаний різними збудниками. Найчастіше це: бактерії (менінгококи, пневмококи, гемофільна паличка); віруси (ентеровіруси, вірус герпесу, вірус грипу); грибки та паразити (рідше, але можливі).

Передача інфекції здійснюється переважно повітряно-крапельним шляхом – при кашлі, чханні, поцілунках, а також через спільний посуд чи тривале перебування в одному приміщенні з хворим. У деяких випадках збудник може потрапити в організм  через травми, операції або ускладнення інших захворювань.

Симптоми, які варто знати! Класичні ознаки менінгіту включають:

• раптовий сильний головний біль;
• високу температуру;
• ригідність (скутість) м’язів шиї;
• нудоту та блювання;
• світлобоязнь та підвищену чутливість до звуків;
• сплутану свідомість або сонливість;
• у деяких випадках – характерний висип.

Важливо пам’ятати, що симптоми можуть відрізнятися залежно від віку пацієнта та типу збудника. У немовлят ознаками можуть бути постійний плач, відмова від їжі, випинання тім’ячка. У літніх людей – сплутаність свідомості чи загальна слабкість.

Міфи та реальність:

Міф 1. Менінгіт буває лише у дітей. Насправді: Хворіти можуть і дорослі. Ризик зростає у людей зі зниженим імунітетом та у старшому віці.

Міф 2. Висип – головна ознака менінгіту. Насправді: Висип буває не завжди. Основними симптомами є головний біль, температура, скутість шиї, нудота.
Міф 3. Якщо людина вакцинована – вона захищена на 100%. Насправді: Вакцинація значно знижує ризик тяжких форм та ускладнень, але не виключає захворювання повністю.

Міф 4. Хвороба передається лише через близький контакт. Насправді: Інфекція поширюється і при звичайному перебуванні поряд із хворим у закритому приміщенні.

Що робити для захисту?

• Вакцинація. Щеплення – найефективніший спосіб профілактики. Сьогодні існують вакцини проти менінгококової, пневмококової та гемофільної інфекції, які рекомендують дітям та групам ризику.
• Рання діагностика. При появі симптомів слід негайно звертатися до лікаря.
• Самолікування у випадку менінгіту неприпустиме.
• Гігієна та здоровий спосіб життя. Регулярне миття рук, уникнення спільного використання посуду, провітрювання приміщень та зміцнення імунітету допомагають знизити ризик зараження.
• Поінформованість. Розповідайте членам родини та знайомим про ознаки хвороби та необхідність швидкого реагування.

Менінгіт – це серйозне захворювання, яке потребує особливої уваги. У Всесвітній день боротьби з менінгітом варто нагадати, що кожен з нас може зробити свій внесок у збереження здоров’я – бути поінформованим, вакцинованим і готовим діяти у разі небезпеки.
Міфи не повинні керувати нашим життям, адже лише знання та своєчасна медична допомога здатні врятувати його.

Наталія МУХА, завідувач відділенням, лікар-невролог КП «4-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради ім. Л.Куроєдова»