Весняно-польові роботи, підтримка бізнесу та захист прав дітей: у Полтавській ОВА провели апаратну нараду

Окремо на початку наради Почесною грамотою Полтавської ОВА відзначили ліцеїста Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Івана Мартинюка. 17-річний юнак поєднує навчання, спортивну підготовку та активну громадянську позицію. Особливо Іван проявив себе під час російської атаки на мікрорайон Половки у Полтаві. Разом з іншими юнаками одним із перших прибув на місце події та до пізньої ночі допомагав постраждалим мешканцям. За мужність і відвагу, виявлені під час ліквідації наслідки російської атаки у місті Полтава, патріотизм та високу громадянську свідомість Івана відзначили й на рівні області. «Такі вчинки – не про вік. Вони про відповідальність, небайдужість і готовність діяти тоді, коли це справді потрібно. Історія Івана – про покоління молодих українців, які не проходять повз чужу біду та беруть відповідальність навіть у найскладніші моменти», – зазначив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.

Також під час апаратної наради Віталій Дяківнич представив новопризначених керівників. На посаду заступника начальника Полтавської ОВА призначили Євгенія Скибу. Він відповідатиме за напрямки цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації, а також інформаційну діяльність, комунікацію з громадськістю та архівну справу. «Радий вітати у команді та бажаю подальших успіхів у роботі», – зазначив Віталій Дяківнич.

Крім того, підписано розпорядження про призначення Романа Романенка начальником управління молоді та спорту Полтавської ОВА. Свого часу працював спортивним інструктором і грав за «Полтава Баскет». «Романе Васильовичу, бажаю вам успіхів у роботі», – звернувся до новопризначеного керівника начальник ОВА.

Розпочали нараду з питання проходження весняно-польових робіт та посівної кампанії 2026 року. Попри воєнний стан, кадровий дефіцит, здорожчання ресурсів та складні погодні умови, аграрії Полтавщини продовжують працювати та забезпечувати продовольчу безпеку держави. 

Як повідомив директор Департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов, загальна площа посіву сільськогосподарських культур під урожай 2026 року в області становить 1,7 млн га. Із них озимими культурами засіяли 292,2 тис. га, що на понад 20 тис. га більше, ніж торік. Площа озимого ріпаку зросла майже у шість разів – до 56,4 тис. га.
Водночас через складні умови перезимівлі частину посівів втратили. В області загинуло близько 8% озимої пшениці, 37% озимого ячменю та 14% озимого ріпаку. Більшість загиблих культур – сорти іноземної селекції. Втрачені площі аграрії пересіяли ярими культурами.
Станом на 25 травня ярими культурами вже засіяли 1,3 млн га або 96% від прогнозованих площ. Зокрема, кукурудзою на зерно – 490 тис. га, соєю – 141,9 тис. га, соняшником – 433 тис. га. За площами посіву кукурудзи Полтавщина традиційно залишається серед лідерів в Україні.
Окремо під час наради акцентували увагу на економічних викликах для аграрного сектору. У порівнянні з минулим роком вартість дизельного пального зросла на 64%, бензину – на понад 33%, газу – майже на 36%. Також суттєво подорожчали мінеральні добрива: карбамід – майже на 69%, КАС – на 58%, аміачна селітра – на 39%.
Загальна вартість проведення весняно-польових робіт в області оцінюється майже у 40 млрд грн. Найбільшу частку витрат становлять паливно-мастильні матеріали – 27%, мінеральні добрива – майже 24%, насіння та засоби захисту рослин – близько 29% сумарно.
«Попри всі виклики воєнного часу аграрії Полтавщини продовжують працювати та забезпечувати продовольчу безпеку держави. Наше завдання – максимально підтримати аграрний сектор, допомогти з доступом до програм підтримки та оперативно реагувати на проблемні питання», – наголосив Віталій Дяківнич.

У межах другого питання розглянули реалізацію державної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає низку програм підтримки бізнесу – від грантів і пільгових кредитів до компенсацій за придбання української техніки та обладнання. Як повідомила директорка Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Олена Онупко, від початку року в області провели 30 зустрічей у межах платформи «Діалог влади та бізнесу». До обговорень долучилися майже 3,5 тисячі представників бізнесу та понад 700 представників органів влади. За кількістю проведених зустрічей Полтавщина посідає 4 місце серед регіонів України, за кількістю залученого бізнесу – 2 місце, за кількістю представників органів влади – 6 місце.
Нині в області працюють 5 офісів «Зроблено в Україні» – у Полтаві, Кременчуці, Миргороді, Лубнах та Гадячі. Станом на травень їхні фахівці опрацювали понад 3,4 тисячі звернень та надали більше 5,1 тисячі консультацій щодо державних програм підтримки підприємництва.
До ініціативи «Національний кешбек» уже долучилися 77 підприємств із 22 громад області, а 108 виробників Полтавщини маркують свою продукцію логотипом «Зроблено в Україні». Від початку року до програми приєдналися ще 18 виробників.
У межах грантової програми «Власна справа» підтримку отримали 119 підприємців області на загальну суму понад 30 млн грн. Це дозволило створити 155 нових робочих місць. Найактивніше програмою користуються підприємці Полтавської, Кременчуцької, Горішньоплавнівської, Глобинської, Гадяцької, Лубенської та Миргородської громад.
Окремо в області реалізується грантова програма для ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей. У 2026 році профінансували 17 бізнес-проєктів на 7,2 млн грн. У результаті створили 31 нове робоче місце.
За програмою «Доступні кредити 5-7-9%» у 2026 році підприємці області вже отримали 162 кредити на загальну суму понад 813 млн грн. За цим показником Полтавщина входить у десятку регіонів-лідерів держави.
Крім того, 125 аграріїв області скористалися програмою компенсації 25% вартості української сільгосптехніки та обладнання. Вони придбали 185 одиниць техніки на понад 102 млн грн, а сума компенсації склала 21,4 млн грн.

Під час наради також звернули увагу на недостатню активність окремих громад у залученні бізнесу до державних програм підтримки та необхідність посилення комунікації з підприємцями на місцях. Заступниця начальника Полтавської ОВА Ірина Салогуб наголосила, що внаслідок зазначеного представники бізнесу, ветерани, ветеранки, їхні дружини й чоловіки, аграрії втрачають можливість отримати актуальну інформацію та скористатися державними інструментами підтримки. Наголосила, що ефективна комунікація з бізнесом є одним із ключових елементів підтримки економічної активності громад в умовах воєнного часу. Звернула увагу на персональну відовідальність керівників громад та профільних працівників за доведення інформації до суб'єктів господарювання.

За словами Віталія Дяківнича, сьогодні якісна комунікація з підприємцями є одним із ключових факторів економічної активності громад у воєнний час. «Держава, попри складну ситуацію, продовжує залучати ресурси для підтримки бізнесу. Але якщо інформація не доходить до підприємців на місцях, громади втрачають можливості для розвитку та додаткові надходження», – наголосив начальник Полтавської ОВА.

Третім питанням апаратної наради стало дотримання права дитини на виховання в сімейному середовищі та розвиток сімейних форм виховання в області. Як повідомила начальниця служби у справах дітей Полтавської ОВА Ірина Фоменко, від початку повномасштабної війни в області виявили 947 дітей, які залишилися без батьківського піклування. 
«Для дитини важливо зростати не просто в сім’ї, а в безпечній сім’ї. Якщо ж дитина перебуває в умовах, де її права порушуються або є загроза її життю та здоров’ю, держава та органи місцевого самоврядування повинні реагувати негайно», – наголосила Ірина Фоменко.
За її словами, 596 дітей в області вдалося влаштувати до сімей родичів та знайомих, 80 дітей тимчасово перебували у сім’ях патронатних вихователів, ще 43 – в альтернативних сімейних формах.

У результаті проведеної роботи 121 дитину повернули до рідних сімей. Ще 771 дитина отримала статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Із них 632 дитини вже влаштовані у сімейні форми виховання.
Нині в області функціонують 99 прийомних сімей та 35 дитячих будинків сімейного типу, у яких виховуються 407 дітей та осіб із їх числа віком до 23 років. Водночас 75% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовано під опіку (піклування), переважно родичів.
Окремо під час наради акцентували увагу на розвитку патронатного виховання. На Полтавщині працюють 32 сім’ї патронатних вихователів, у яких нині виховуються 54 дитини. Лише цього року у патронатних сім’ях надано допомогу 85 дітям, що фактично дорівнює майже півтора закладу інституційного догляду.
«Патронат дозволяє не допустити інституалізації дитини та забезпечити їй сімейне середовище навіть у кризових ситуаціях», – зазначила Ірина Фоменко.
У цьому році в області створили 3 нові патронатні сім’ї, 2 дитячі будинки сімейного типу та 3 прийомні сім’ї.
Під час наради повідомили, що за кордоном нині перебувають 4 дитячі будинки сімейного типу та 10 прийомних сімей із Полтавщини, у яких виховуються 42 дитини. Ще 77 дітей проживають за межами України разом із опікунами.
Водночас на територію Полтавщини перемістилися прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу з прифронтових регіонів. Нині в області проживають 165 дітей, які перебувають під опікою, а також 67 дітей із прийомних сімей та ДБСТ, евакуйованих із  тимчасово окупованих територій та районів бойових дій.
Окремо увагу приділили питанню усиновлення. На сьогодні в області проживають 650 усиновлених дітей. Цьогоріч судами Полтавської області вже ухвалено рішення про усиновлення 16 дітей, ще 12 справ перебувають на розгляді. За словами Ірини Фоменко, нині на обліку перебувають 50 кандидатів в усиновлювачі, з якими проводиться індивідуальна робота.
«За кожною цифрою стоїть окрема життєва історія дитини, яка опинилася у складних обставинах, та не може без допомоги їх вирішити. Саме тому система захисту прав дітей має бути максимально стійкою та ефективною», – підкреслила начальниця служби у справах дітей.
Також у межах наради обговорили необхідність посилення роботи громад у сфері захисту дітей та розвитку сімейних форм виховання. Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич наголосив, що відповідальність за безпеку та підтримку дітей має бути спільною для всіх громад.
«Маємо гідно реалізовувати державну політику у сфері захисту прав дітей. Це питання відповідальності за кожну дитину та спроможності системи реагувати на виклики воєнного часу», – зазначив Віталій Дяківнич.