Лікар-онколог – про сучасні підходи до скринінгу раку молочної залози та роль самообстеження

Незважаючи на суттєвий прогрес у системному та локальному лікуванні, стадія захворювання на момент встановлення діагнозу залишається одним із основних факторів, що визначають прогноз. Саме тому раннє виявлення РМЗ є одним із ключових напрямів сучасної онкології.

Мамографія як основний метод скринінгу. Мамографія залишається основним методом популяційного скринінгу РМЗ, для якого продемонстровано можливість виявлення пухлин на доклінічному етапі. У жінок середнього ризику віком 25-39 років рутинна скринінгова мамографія не проводиться.

Періодичність мамографічного скринінгу дещо відрізняється залежно від рекомендацій. Відповідно до чинних українських клінічних настанов, жінкам із середнім ризиком розвитку раку молочної залози у віці 50-69 років рекомендовано проходити мамографію один раз на 2 роки. За наявності факторів ризику рекомендовано проходити мамографію з 40 років один раз на 2 роки. Американські рекомендації NCCN передбачають більш ранній початок та більшу частоту скринінгу: жінкам із середнім ризиком рекомендовано щорічно проходити мамографію, починаючи з 40 років.

Окремого підходу потребують жінки з підвищеним спадковим або розрахунковим ризиком. Зокрема,  для жінок із підвищеним ризиком раку молочної залози, визначеним переважно на основі сімейного анамнезу, передбачає більш інтенсивну програму спостереження, яка включає щорічну МРТ молочних залоз та щорічну мамографію. Час початку мамографії визначається з урахуванням віку наймолодшої родички з РМЗ, але не раніше встановлених вікових меж.

Ультразвукове дослідження: скринінг чи метод додаткової діагностики?
Ультразвукове дослідження молочних залоз має високу клінічну цінність, однак його місце в алгоритмі ранньої діагностики необхідно чітко відмежовувати від мамографічного скринінгу.

Рутинне щорічне УЗД усім безсимптомним жінкам молодого віку не є стандартною скринінговою рекомендацією.

УЗД застосовується насамперед як діагностичний або додатковий метод: при пальпованому утворенні, для уточнення характеру змін, виявлених іншими методами візуалізації, диференціації кістозних та солідних утворень, оцінки регіонарних лімфатичних вузлів, а також у низці клінічних ситуацій у молодих жінок.
При клінічній підозрі діагностичний алгоритм включає клінічне обстеження та візуалізацію – двобічну мамографію й УЗД обох молочних залоз та регіонарних лімфатичних вузлів. Водночас це стосується діагностики симптомного пацієнта, а не популяційного УЗД-скринінгу.

У жінок із гетерогенно або надзвичайно щільною тканиною молочних залоз рекомендовано розглянути додатковий скринінг. Щільність тканини має подвійне клінічне значення: вона не лише знижує чутливість мамографії через маскувальний ефект, а й сама асоціюється з підвищеним ризиком розвитку РМЗ.

Самообстеження молочних залоз

Пальпаторне обстеження кожного місяця, не розглядається як самостійний метод скринінгу. Сучасні рекомендації використовують концепцію breast awareness – усвідомлення жінкою нормального вигляду та відчуття власних молочних залоз і своєчасне реагування на появу нових змін. Breast awareness рекомендавано як для жінок 25-39 років, так і після 40 років. Регулярний самоогляд може сприяти кращому розумінню індивідуальної норми. Однак його слід позиціонувати як елемент онкологічної настороженості, а не як альтернативу мамографії або лікарському огляду.

Коли і як проводити самоогляд? Якщо жінка практикує регулярний структурований самоогляд, доцільно проводити його приблизно один раз на місяць у період, коли молочні залози найменше піддаються циклічним гормональним змінам.
У жінок зі збереженим регулярним менструальним циклом оптимальним є період після завершення менструації, у першій фазі циклу, коли нагрубання та болючість молочних залоз зазвичай мінімальні (6-12 день циклу).

Самоогляд слід проводити послідовно. Спочатку оцінюючи молочні залози перед дзеркалом при опущених руках, звертаючи увагу на появу нової асиметрії, зміну контурів, стан шкіри та сосково-ареолярного комплексу. Огляд повторюють із піднятими руками, а потім при напруженні грудних м’язів, поклавши руки на талію. Пальпацію можна виконувати стоячи або лежачи, використовуючи подушечки трьох середніх пальців. Важливо дотримуватися системного принципу – вертикальних смуг, концентричних кіл або радіальних рухів – та обстежити всю тканину від ключиці до нижньої межі молочної залози і від грудини до пахвової ділянки, включно з аксилярним відростком.

Симптоми, які не можна залишати без уваги

Клінічного обстеження потребує будь-яке нове пальповане утворення або локальне ущільнення молочної залози, особливо якщо воно зберігається поза межами циклічних змін.

Насторожувати також повинні нова деформація або асиметрія молочної залози, локальне втягнення чи потовщення шкіри, симптом «апельсинової кірки», стійкий набряк або почервоніння, нове втягнення соска, його виразкування, спонтанні однобічні – особливо кров’янисті – виділення, а також новоутворення чи збільшений лімфатичний вузол у пахвовій або надключичній ділянці.

Принципово важливо розмежовувати скринінг та діагностику. Скринінг проводиться у безсимптомних осіб. Поява клінічного симптому переводить пацієнтку в діагностичний алгоритм, тому очікування наступної планової мамографії в такій ситуації є неправильною тактикою.

Мамографія залишається основним методом популяційного скринінгу, тоді як УЗД та МРТ мають чітко визначене місце як додаткові методи залежно від клінічної ситуації, щільності тканини молочних залоз та індивідуального ризику.

Не менш важливо правильно трактувати роль самообстеження. У сучасній концепції воно не повинно протиставлятися інструментальному скринінгу або створювати хибне відчуття безпеки після «нормальної» пальпації.

Його основне завдання полягає у формуванні здатності жінки знати звичний стан своїх молочних залоз, розпізнати появу нової зміни та своєчасно звернутися за медичною допомогою.

Таким чином, рання діагностика РМЗ – це не окреме дослідження і не одноразова профілактична процедура. Це послідовна система, яка поєднує оцінку ризику, доказовий скринінг, клінічну настороженість та своєчасну діагностику симптомних змін.

Юлія ГІТЯ, лікар-онколог КНМП «Кременчуцький протипухлинний центр»