Надавачів соцпослуг мотивують брати участь у програмі «гроші ходять за людиною»

На національному рівні, в тому числі завдяки системній та ресурсній підтримці міжнародних донорів, діють низка програм та проєктів, які передбачають масштабування практик організації надання соціальних послуг уразливим категоріям громадян за рахунок механізмів державного фінансування.

Одним із таких прикладів є надання доглядових послуг для ВПО за принципом «гроші ходять за людиною», коли компенсаторний механізм бере за основу надані послуги, а не утримання закладу. В 2024 – 2026 роках ця ініціатива була регламентована постановою КМУ від 6 серпня 2024 року № 888, яка отримала своє логічне продовження на наступний період.

Відтак, відповідно до постанови КМУ від 22 липня 2026 р. № 966 в Україні реалізується експериментальний проєкт з організації надання соціальних послуг стаціонарного догляду та підтриманого проживання за принципом ,,гроші ходять за людиною” особам похилого віку та особам з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб. Ініціатива триватиме до 8 серпня 2028 року.

Чому цей проєкт та такий механізм вартий уваги як отримувачів, так і надавачів всіх форм власності, які надають соціальні послуги з проживанням? - З цього приводу ми поспілкувались з директоркою Департаменту соціального захисту населення Полтавської ОВА Людмилою Корнієнко та підготували для Вас оглядовий лонгрид, який сподіваємось буде корисним.

Тож, Людмило Василівно, чому, як Ви вважаєте, надавачі соцпослуг мають зацікавитись у участі в цій ініціативі?

Ні для кого не секрет, що забезпечення доглядових послуг на місцевому рівні не втрачає своєї актуальності незалежно від того, скільки довгострокових рішень та ініціатив реалізовано. Потреба є і буде.

І якщо запити мешканців щодо обслуговування за місцем проживання є достатньо покритими, то аспект організації надання послуг інституційно – залишається викликом.

Без врахування мережі обласних закладів, на місцевому рівні – в громадах області діють 12 стаціонарних відділень на сумарно 280 ліжко-місць. Відповідно до реєстру, ще 8 приватних надавачів надають соцпослуги з проживанням. Такі послуги є найбільш ресурсно затратними, адже вимагають належної матеріально-технічної бази, відповідно приміщення та умов, а отже і значних витрат на їх утримання. Ініціатива «гроші ходять за людиною» по Постанові 966 дозволить надавачам отримати компенсацію з державного бюджету за фактично надані послуги, тобто зменшили бюджетне навантаження на місцеві бюджети та посилити свою спроможність.

Така проблематика була завжди чи щось змінилось з початком повномасштабного вторгнення?

Безперечно ситуація «поглибилась» від початку війни та прийому евакуйованого та вимушеного переміщеного населення. Адже понад третина ВПО належить до маломобільних категорій громадян, зокрема мають інвалідність та потребують сторонньої допомоги, що накладається на відсутність «даху над головою». Тому ця ініціатива і буда розроблена на підтримку ВПО. Оновлена постанова розширила перелік категорій.

Зараз вона розрахована на підтримку дієздатних осіб старшого віку (60+ років) та людей інвалідністю, які мають: статус ВПО (перемістились з територій визначених бойових дій, тимчасово окупованих закріплених у відповідному наказі Мінрозвитку), а також на осіб, які втратили своє житло з рівнем пошкодження – непридатне до проживання внаслідок актів, спричинених агресією рф проти України, інформацію про яких Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (примітка - https://rpm.renovation.gov.ua/officer/login)

Надання яких саме послуг, передбачено в межах ініціативи?

За Постановою 966 перебачено компенсацію за надання 2 видів послуг визначеним категоріям отримувачів відповідно до державних стандартів: догляд стаціонарний – цілодобове обслуговування на базі закладу з проживанням та підтримане проживання – створення умов для проживання та надання соціальної підтримки людям, які можуть вести самостійний побут.

Ви зазначили, що ініціатива передбачає компенсаторний механізм. Чи є розуміння щодо обсягів коштів, які держава спрямовує на забезпечення надання соцпослуг?

Фінансування проводиться з державного бюджету в межах бюджетних асигнувань передбачених за бюджетною програмою 2501370 ,,Розвиток системи соціальних послуг, у тому числі з підтримки дітей з інвалідністю”.

Враховуючи, що відповідно до чинного законодавства, надавачів соціальних послуг формують тарифи на свої послуги з урахуванням обсягів затрат на їх організацію та надання, за кошти державного бюджету учасник ініціативи може розраховувати на компенсацію в межах граничної вартості.

Для послуги стаціонарного догляду за одну особу на місяць – це 16185,16 грн, для підтриманого проживання - 9 945,75 грн. Кошти зараховуються отримувачу послуги на спеціальний картковий рахунок за фактично надані/отримані послуги, і вже людина здійснює оплату надавачу через термінал.

Зрозуміло, що надавач соціальних послуг повинен мати відповідну базу, де люди будуть проживати та отримувати послуги. Чи є якісь додаткові вимоги до надавачів послуг за цим проєктом, на які варто звернути увагу?

Безперечно, надавач соціальних послуг повинен мати приміщення та бути включеним до Реєстру надавачів та отримувачів Мінсоцполітики, де чітко зазначені відомості щодо організація чи установа надає послугу «догляд стаціонарний» та/або «підтримане проживання». Є вимоги щодо граничної кількості осіб, які можуть бути охоплені послугами від одного надавача, умови їх розміщення та інфраструктурну доступність. Всі деталі будуть для зручності оформлені в інфографіці. Безумовно важливо, щоб приміщення де надаються послуги відповідало вимогам щодо безбар’єрності, бути комфортними та оснащені всім необхідним для проживання, прийому їжі, побуту.

Аналогічна ініціатива відпрацьовувалась і діяла в попередні роки, чи є успішні практики в області, де наприклад можна перейняти досвід?

Так, коли діяла Постанова 888, учасником ініціативи протягом 2025 – 2026 років був Центр надання соціальних послуг Диканської селищної ради, який має стаціонарне відділення. За цей період 7 осіб було охоплено підтримкою. І в подальшому центр планує брати участь у ініціативі. Тому впевнена, що команда Диканського центру з радістю поділиться досвідом та практичними аспектами з зацікавленими колегами.

Крім того, невдовзі планує долучитись до участі у проекті Територіальний центр надання соціальних послуг Котелевської селищної  ради, який завершує організаційні заходи щодо відкриття стаціонарного відділення, відремонтованого у співпраці з Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) для забезпечення надання соціальної послуги стаціонарного догляду, зокрема для внутрішньо переміщених осіб з маломобільних категорій громадян.

І на останок, якщо громада чи надавач соціальних послуг зацікавлений долучитись до ініціативи, які його подальші дії?

Надавачі соціальних послуг, які бажають взяти участь в експериментальному проєкті, надсилають на поштову адресу або адресу електронної пошти Фонду заяву про участь в експериментальному проєкті за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

До заяви про участь в експериментальному проєкті надавачі соціальних послуг додають документи, що підтверджують наявність POS-терміналів або програмних POS-терміналів, та копію фіскального чека із зазначенням ID-коду термінала або іншого ідентифікатора програмного POS-термінала.

Департамент соціального захисту населення Полтавської ОВА готовий надати весь методичний та організаційний супровід в зазначеному питанні, консультації здійснює профільний відділ за телефон 0532 681264.

Для того, щоб максимально візуалізувати всі основні моменти, підготовлено інфографіку, в якій також є відповіді на найпоширеніші питання від отримувачів, які будуть корисними у роботі.